Слово блаженного Августина про владу

Друк
П'ятниця, 18 серпня 2017, 19:45 Перегляди: 82

    Диявол має бути переможений не владою Божою, а праведністю. Бо хто є більш владним, ніж Вседержитель? Або влада якого з творінь може бути порівняна з владою Творця? Оскільки ж диявол через свою мінливість був створений любителем (amator) влади, а також таким, що нехтує та намагається відкинути (перемогти)  праведність (так само й люди настільки наслідують його, наскільки вони прагнуть отримати владу, нехтуючи  чи навіть зненавидівши праведність і наскільки вони радіють, отримавши її, і запалюються пристрастю до неї), то Богові було угодно, щоб заради визволення людини від влади диявола сам диявол був переможений не владою, а праведністю, і щоб люди, які наслідують Христа не владою, а праведністю, намагалися перемогти диявола.

Не тому, що варто уникати влади, ніби вона є чимось негідним, а тому, що слід дотримуватися порядку, згідно з яким правденість є першою. Хіба ж бо якою може бути влада смертних? Тому нехай смертні дотримуються праведності. Владу ж буде дано безсмертним. Адже в порівнянні з владою безсмертних, якою б великою не була влада тих людей, які називають себе володарями цієї землі, влада смертних є лише сміхотворною неміччю; і там, де нечестиві видають себе найбільш владними, для грішника викопується яма.

Проте праведник у своїй пісні говорить: “Блаженна людина, яку Ти, Господи, врозумляєш і настановляєш законом Твоїм, щоб дати їй спокій у дні біди, доки нечестивому не було викопано ями! Бо не відкине Господь народу Свого і не залишить нащадків Своїх. Бо суд повернеться до правди і за ним підуть усі праведні серцем” (Пс. 33,12-15). Отже, в  цей час, коли народ Божий позбавлений влади, “ не відкине Господь народу Свого і не залишить нащадків Своїх”, якими б не були суворими та жорстокими його страждання в смиренні та немочі, і до правди, якої в своїй немочі дотримуються праведники, повернеться суд, тобто праведні отримають владу судити. Все це буде віддано праведним вкінці, коли влада відповідно до свого порядку буде слідувати після праведності, яка буде провідною. Бо влада, з’єднана з праведністю, або праведність, яка супроводжує владу, творить судові владу (владу судити).

Але праведність належить благій волі, тому й було сказано ангелами після Різдва Христового: “Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління (добра воля)”; влада ж повинна йти після праведності, а не передувати їй; тому влада подається як наступне (in rebus secundis), тобто як щастя (в даному випадку варіювання словом secundis(наступний) не може бути адекватно перекладено українською мовою. Справа в тому, що вислів res sekundae, крім свого буквального значення (наступне, те, що йде після чогось), також означає і щастя), бо “наступне” (те, що слідує за чимось) походить від слова “слідувати”. І оскільки блаженною людину роблять дві речі, як ми розглянули вище, тобто бажати блага (добра) і бути здатним до того (мати владу робити те,  чого бажаєш (bene uelle et posse quod uelis), тому не слід давати місця тому збоченню, яке полягає в тому, що з двох речей, які роблять людину блаженною, вона обирає тільки владу робити те, чого жадає і нехтує бажанням робити те, що слід робити, хоча спочатку вона повинна мати благу волю, а вже потім велику владу.

Таким чином блага воля повинна бути очищена від пороків, які долають людину, через які вона так сильно подолана, що жадає поганого. Бо  тоді яким чином її воля буде благою? Тому, звичайно, слід бажати мати владу, однак ця влада повинна бути направлена проти пороків.

Зазвичай люди бажають мати владу не для боротьби з пороками, а для того, щоб перемагати інших людей. І для чого ще, як не для того, щоб брехливо перемагати? Насправді ж, щоб бути переможеним, а також бути переможцем не згідно істини, а лише згідно свого переконання. Тому нехай людина бажає бути благорозумною, сильною, помірною, праведною; і нехай вона бажає мати владу над собою, щоб бути такою істинно; і нехай таку владу  вона шукає сама в собі (як не дивно) проти себе самої і заради себе самої. І нехай вона не перестає бажати і терпеливо очікувати всього того, чого бажає благим чином (з добра), але не має влади мати цього, а саме: безсмертя та істинного й повного щастя.

 

 

Яндекс.Метрика