«Сьогодні спасіння світу, бо воскрес Христос, як Всесильний»
(Ірмос 4-ї пісні пасхального канону).
Христос Воскрес!
Високопреподобні і всечесні отці, дорогі брати
і сестри у Христі!
Сьогодні ми радісно святкуємо найвеличніше свято християнської Церкви – світле Христове Воскресіння. Ще одну земну Пасху дарував нам пережити Спаситель – Христос і Бог наш. Божественна Любов знову освітила світ своїм небесним сяйвом та неземною радістю, бо Христове Воскресіння було, є і буде! Благодатний вогонь цього спасительного дійства знову яскравим полум’ям загорівся над гробом Господнім й поширився по всьому світу. Тож, дорогі мої, запалімо наші душі від цього вічного Вогню Життя й несімо його, як невгасиму лампаду, словом і ділом утверджуючи та засвідчуючи, що воістину Воскрес Христос!
Великдень – це свято Віри. Тому усю повноту пасхальної радости можуть відчути лише ті, хто непохитно вірить у Воскресіння Христа, Який, перетерпівши смерть на Хресті, «смертю смерть подолав». Воскресіння Христове стало перемогою над смертю вічною. Це правда, що смерть досі безжально забирає людські життя, але вона для нас вже не страшна, як вічне знищення буття, якого жахаються тоді, коли немає віри у воскресіння. Надія на майбутнє воскресіння, яку приніс нам Спаситель Своїм воскресінням із мертвих, - це життєдайна сила християнства. Святий апостол Павло натхненно говорить: «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша даремна» (1Кор. 15,14), а Сам Христос каже: «Я воскресіння і життя» (Ів. 11,25). І ця надія зовсім не перешкоджає людям всебічно розвивати, живучи на землі, свої таланти. Навпаки, усе добре й світле, ми робимо з надією на воскресіння. Ця надія не дає нам впадати у розпач, коли ми переживаємо тяжку втрату, або коли хрест нашого земного життя стає занадто тяжким. Бо тоді перед нашими очима постає Голгофа, а після неї – світанок воскресіння. Тож нехай ця свята надія буде втіхою тим, хто сумує за втратою дорогих людей, котрі минулого року в колі сім’ї за пасхальним столом розділяли великодню радість, і тим, хто смиренно несе свій хрест. Адже Сам Господь взяв на Свої плечі перший Хрест – Хрест найтяжчий і найжахливіший, а після Нього тисячі чоловіків, жінок та дітей взяли свої хрести і смиренно йдуть дорогами земного життя, пам’ятаючи слова Христові «на землі вона перебуватимете у скорботах, але Царство Боже належить вам».
Детальніше...